щупальце щу́пальце [шчупал'цеи] -л'ц'а, ор. -л'цеим, мн. -л'ц'а, -леиц' і -л'ц'і, -л'ц'іў Орфоепічний словник української мови
Значення в інших словниках щупальце — Мацок, мацка Словник чужослів Павло Штепа щупальце — ЩУ́ПАЛЬЦЕ див. щу́пальці. Словник української мови у 20 томах щупальце — щу́пальце іменник середнього роду Орфографічний словник української мови щупальце — див. щупальці. Великий тлумачний словник сучасної мови щупальце — ЩУ́ПАЛЬЦЕ див. щу́пальці. Словник української мови в 11 томах