європеєць

європе́єць

[йе^иўропейcц']

-йц'а, ор. -йце^им, м. (на) -йце^ив'і/-йц'у, мн. -йц'і, -йц'іў

Значення в інших словниках

1. європеєць — європе́єць іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. європеєць — ЄВРОПЕ́ЄЦЬ див. європе́йці.  Словник української мови в 11 томах
3. європеєць — Європеєць, -пейця м. Европеецъ. Ми вже стали європейцями. Левиц. І.  Словник української мови Грінченка