іногородній

іногоро́дній

[іногород(')н'ій]

м. (на) -н'ому/-н'ім; ж. -н'а; с. -н'е^и; мн. -н'і

Значення в інших словниках

1. іногородній — Зпозаміський  Словник чужослів Павло Штепа
2. іногородній — іногоро́дній прикметник  Орфографічний словник української мови
3. іногородній — -я, -є. З іншого міста, чужоміський.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. іногородній — ІНОГОРО́ДНІЙ (з іншого міста), ЧУЖОМІСЬКИ́Й. — Це машини не наші, — не моргнувши оком, відповідає він. Дійсно, три виявились іногородніми. Але чотири все-таки були нашими київськими (з газети)  Словник синонімів української мови
5. іногородній — ІНОГОРО́ДНІЙ, я, є. З іншого міста, чужоміський. Три таксі виявились іногородніми. Але чотири все-таки були нашими, київськими (Веч. Київ, 6.VI 1961, 3).  Словник української мови в 11 томах