Орфоепічний словник української мови

інститутський

інститу́тський

[інстиетуц'кией]

м. (на) -кому/ -к'ім, мн. -к'і

Орфоепічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. інститутський — інститу́тський прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. інститутський — -а, -е. 1》 Прикм. до інститут 1), 2). || Пов'язаний спільним навчанням, науковою працею й т. ін. в інституті. || Який відбувається (відбувся) в інституті, пов'язаний з ним. 2》 заст. Власт. інститутці.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. інститутський — Інститу́тський, -ка, -ке  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. інститутський — ІНСТИТУ́ТСЬКИЙ, а, е. 1. Прикм. до інститут 1, 2. [Куц:] Доведеться поширювати інститутську лабораторію (Захар Мороз, П’єси, 1959, 214); // Пов’язаний спільним навчанням, науковою працею й т. ін. в інституті.  Словник української мови в 11 томах
  5. інститутський — Інститутський, -а, -е Институтскій. Вони в'їхали на інститутське подвір'я. Левиц. Пов. 116.  Словник української мови Грінченка