інститутський
ІНСТИТУ́ТСЬКИЙ, а, е.
1. Прикм. до інститут 1, 2.
[Куц:] Доведеться поширювати інститутську лабораторію (Захар Мороз, П’єси, 1959, 214);
// Пов’язаний спільним навчанням, науковою працею й т. ін. в інституті.
Ранком Олег виїхав з Харкова на Дніпрельстан разом із своїм інститутським товаришем (Сава Голованівський, Тополя.., 1965, 80);
// Який відбувається (відбувся) в інституті, пов’язаний з ним.
Інститутська історія забулась, а примхлива фортуна незмінно сприяла щасливому Сачкові (Любомир Дмитерко, Розлука, 1957, 25).
2. заст. Власт. інститутці.
Ця інститутська манера в немолодій жінці дратувала його (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 407).
Словник української мови (СУМ-11)