інституція

ІНСТИТУ́ЦІЯ, ї, жін., книжн. Установа, заклад.

Така інституція, як народний театр руський, мусила побудити всі його сили (Іван Франко, XVI, 1955, 99);

Прекрасна річ — отакі спеціалізовані школи, що дають народові й державі одразу добрих спеціалістів для наукових інституцій! (Радянське літературознавство, 8, 1966, 27);

// Частина, підрозділ установи, закладу.

При районній Раді депутатів трудящих створено п’ять позаштатних відділів (торгівлі, культури, промисловості, побутового обслуговування та оргінструкторський). Ці громадські інституції організовані за ленінським принципом народного самоврядування (Літературна Україна, 8.II 1963, 1).

Значення в інших словниках

1. інституція — Установа, ЗАКЛАД; (медична) клініка, шпиталь, лікарня.  Словник синонімів Караванського
2. інституція — Установа, див. орган  Словник чужослів Павло Штепа
3. інституція — інститу́ція іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
4. інституція — -ї, ж. 1》 Назва елементарних підручників римського цивільного права. 2》 книжн. Установа, заклад. || Частина, підрозділ установи, закладу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. інституція — УСТАНО́ВА (організація з певними штатом і адміністрацією, що відає якоюсь галуззю народного господарства, культури, науки і т. ін.), ЗА́КЛАД, ІНСТИТУ́ЦІЯ книжн., УРЯ́Д діал.  Словник синонімів української мови
6. інституція — Інститу́ція, -ції, -цією; -ту́ції, -цій  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. інституція — Інституція, -ції ж. Учрежденіе. Вірують у правду нової інституції і вбачають у мирових посередниках правдивих судей. О. 1861. XI. 106.  Словник української мови Грінченка