інститутський

ІНСТИТУ́ТСЬКИЙ, а, е.

1. Прикм. до інститут 1, 2.

[Куц:] Доведеться поширювати інститутську лабораторію (Захар Мороз, П’єси, 1959, 214);

// Пов’язаний спільним навчанням, науковою працею й т. ін. в інституті.

Ранком Олег виїхав з Харкова на Дніпрельстан разом із своїм інститутським товаришем (Сава Голованівський, Тополя.., 1965, 80);

// Який відбувається (відбувся) в інституті, пов’язаний з ним.

Інститутська історія забулась, а примхлива фортуна незмінно сприяла щасливому Сачкові (Любомир Дмитерко, Розлука, 1957, 25).

2. заст. Власт. інститутці.

Ця інститутська манера в немолодій жінці дратувала його (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 407).