інститутський
інститу́тський
-а, -е.
1》 Прикм. до інститут 1), 2).
|| Пов'язаний спільним навчанням, науковою працею й т. ін. в інституті.
|| Який відбувається (відбувся) в інституті, пов'язаний з ним.
2》 заст. Власт. інститутці.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- інститутський — [інстиетуц'кией] м. (на) -кому/ -к'ім, мн. -к'і Орфоепічний словник української мови
- інститутський — інститу́тський прикметник Орфографічний словник української мови
- інститутський — Інститу́тський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- інститутський — ІНСТИТУ́ТСЬКИЙ, а, е. 1. Прикм. до інститут 1, 2. [Куц:] Доведеться поширювати інститутську лабораторію (Захар Мороз, П’єси, 1959, 214); // Пов’язаний спільним навчанням, науковою працею й т. ін. в інституті. Словник української мови в 11 томах
- інститутський — Інститутський, -а, -е Институтскій. Вони в'їхали на інститутське подвір'я. Левиц. Пов. 116. Словник української мови Грінченка