1. Великий тлумачний словник сучасної мови

інституційний

інституці́йний

-а, -е.

Стос. до інституції.

Інституційна система — система побудови цивільного кодексу у багатьох країнах, за якої кодекс ділиться на три частини: перша присвячена особам, друга – правилам про майно та власність, в третій ідеться про різні способи, якими вона здобувається.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. інституційний — ІНСТИТУЦІ́ЙНИЙ, а, е, політ., юр. Офіційно встановлений, закріплений у своєму суспільному статусі. Утворення митрополії під опікою Візантії – найважливіша інституційна ознака офіційного входження Київської Русі у християнський світ (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах