інтегральний —
Суцільний, цілий, цілковитий, неподільний, єдиний
Словник чужослів Павло Штепа
інтегральний —
інтегра́льний прикметник
Орфографічний словник української мови
інтегральний —
-а, -е. 1》 мат. Стос. до інтеграла, інтегралів. Інтегральні рівняння. Інтегральна геометрія — розділ математики, в якому вивчаються характеристики геометричних об'єктів, що обчислюються звичайно за допомогою інтегрування.
Великий тлумачний словник сучасної мови
інтегральний —
інтегра́льний пов’язаний з інтегралом; ¤ і-не числення – розділ математики, в якому вивчаються властивості та способи обчислення інтегралів; ¤ і-ні рівняння – рівняння, які зв’язують шукануфункцію та інтеграли від неї.
Словник іншомовних слів Мельничука
інтегральний —
ІНТЕГРА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. мат. Стос. до інтеграла, інтегралів. Перша парова машина не була б створена, якби на той час люди не пізнали інтегрального числення (Наука.., 11, 1962, 32); Інтегральні рівняння. 2. книжн. Нерозривно зв’язаний; суцільний, єдиний.
Словник української мови в 11 томах