Орфоепічний словник української мови

інтелектуальний

інтелектуа́льний

[інтеилеиктуал'нией]

м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і

Орфоепічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. інтелектуальний — (розвій) розумовий, духовий, сов. духовний; здатний мислити.  Словник синонімів Караванського
  2. інтелектуальний — див. розумний  Словник синонімів Вусика
  3. інтелектуальний — Розумовий  Словник чужослів Павло Штепа
  4. інтелектуальний — рос. интеллектуальный (латин. intellectualis) — розумовий, розсудковий, розсудливий.  Eкономічна енциклопедія
  5. інтелектуальний — інтелектуа́льний прикметник  Орфографічний словник української мови
  6. інтелектуальний — -а, -е. Стос. до інтелекту; розумовий, духовний. Інтелектуальна власність — власність на результати розумової, творчої діяльності; входить у сукупність об'єктів авторського та винахідницького права.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. інтелектуальний — інтелектуа́льний (лат. intellectualis) розумовий, розсудковий, розсудливий.  Словник іншомовних слів Мельничука
  8. інтелектуальний — РОЗУМО́ВИЙ (який стосується діяльності розуму, пов'язаний з проявами розуму), ІНТЕЛЕКТУА́ЛЬНИЙ. Люди розумової праці; Інтелектуальні здібності.  Словник синонімів української мови
  9. інтелектуальний — Інтелектуа́льний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. інтелектуальний — ІНТЕЛЕКТУА́ЛЬНИЙ, а, е. Стос. до інтелекту; розумовий, духовний. Є поети, творчість яких особливо насичена думками, змаганням ідей, інтелектуальними шуканнями (Рильський, III, 1956, 284); При комунізмі..  Словник української мови в 11 томах