інтелектуальний

ІНТЕЛЕКТУА́ЛЬНИЙ, а, е. Стос. до інтелекту; розумовий, духовний.

Є поети, творчість яких особливо насичена думками, змаганням ідей, інтелектуальними шуканнями (Рильський, III, 1956, 284);

При комунізмі.. сама фізична праця вимагатиме всебічного інтелектуального розвитку людини (Наука.., 8, 1959, 2);

Розвинена здатність сучасних людей мислити абстрактно являє собою одну із сторін їх інтелектуального світу (Ком. Укр., 7, 1962, 62).

Значення в інших словниках

1. інтелектуальний — (розвій) розумовий, духовий, сов. духовний; здатний мислити.  Словник синонімів Караванського
2. інтелектуальний — див. розумний  Словник синонімів Вусика
3. інтелектуальний — [інтеилеиктуал'нией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
4. інтелектуальний — Розумовий  Словник чужослів Павло Штепа
5. інтелектуальний — рос. интеллектуальный (латин. intellectualis) — розумовий, розсудковий, розсудливий.  Eкономічна енциклопедія
6. інтелектуальний — інтелектуа́льний прикметник  Орфографічний словник української мови
7. інтелектуальний — -а, -е. Стос. до інтелекту; розумовий, духовний. Інтелектуальна власність — власність на результати розумової, творчої діяльності; входить у сукупність об'єктів авторського та винахідницького права.  Великий тлумачний словник сучасної мови
8. інтелектуальний — інтелектуа́льний (лат. intellectualis) розумовий, розсудковий, розсудливий.  Словник іншомовних слів Мельничука
9. інтелектуальний — РОЗУМО́ВИЙ (який стосується діяльності розуму, пов'язаний з проявами розуму), ІНТЕЛЕКТУА́ЛЬНИЙ. Люди розумової праці; Інтелектуальні здібності.  Словник синонімів української мови
10. інтелектуальний — Інтелектуа́льний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)