іонізуючий —
іонізу́ючий прикметник
Орфографічний словник української мови
іонізуючий —
йонізуючий, -а, -е, фіз. Дієприкм. акт. теп. ч. до іонізувати. Іонізуюче випромінювання — потоки електромагнітних хвиль або частинок речовини, що здатні при взаємодії з речовиною утворювати в ній іони.
Великий тлумачний словник сучасної мови
іонізуючий —
іонізу́ючий той, що спричинює іонізацію; ¤ і-че випромінювання – потоки електромагнітних хвиль або частинок речовини, що здатні при взаємодії з речовиною утворювати в ній іони. До І. в. відносять альфа-, бета-, гамма-проміння, рентгенівське проміння.
Словник іншомовних слів Мельничука
іонізуючий —
ІОНІЗУ́ЮЧИЙ, а, е, фіз. Дієпр. акт. теп. ч. до іонізува́ти. За межами земної атмосфери кількість космічних часток та їх іонізуюча здатність набагато більші (Наука.., 2, 1958, 15).
Словник української мови в 11 томах