іонізуючий

ІОНІЗУ́ЮЧИЙ, а, е, фіз. Дієпр. акт. теп. ч. до іонізува́ти.

За межами земної атмосфери кількість космічних часток та їх іонізуюча здатність набагато більші (Наука.., 2, 1958, 15).

Значення в інших словниках

1. іонізуючий — [іон'ізуйучией] м. (на) -чому/-ч'ім, мн. -ч'і  Орфоепічний словник української мови
2. іонізуючий — іонізу́ючий прикметник  Орфографічний словник української мови
3. іонізуючий — йонізуючий, -а, -е, фіз. Дієприкм. акт. теп. ч. до іонізувати. Іонізуюче випромінювання — потоки електромагнітних хвиль або частинок речовини, що здатні при взаємодії з речовиною утворювати в ній іони.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. іонізуючий — іонізу́ючий той, що спричинює іонізацію; ¤ і-че випромінювання – потоки електромагнітних хвиль або частинок речовини, що здатні при взаємодії з речовиною утворювати в ній іони. До І. в. відносять альфа-, бета-, гамма-проміння, рентгенівське проміння.  Словник іншомовних слів Мельничука