їздець
їзде́ць
[йіздец']
-з'дз'ц'а, ор. -здзцем, м. (на) -здзцев'і/-з'дз'ц'у, мн. -з'дз'ц'і, -з'дз'ц'іў
Орфоепічний словник української мовиїзде́ць
[йіздец']
-з'дз'ц'а, ор. -здзцем, м. (на) -здзцев'і/-з'дз'ц'у, мн. -з'дз'ц'і, -з'дз'ц'іў
Орфоепічний словник української мови