їздець
їзде́ць
-дця, ч.
1》 Той, хто їде верхи; верхівець, вершник (у 1 знач.).
|| Той, хто добре їздить верхи.
2》 Фахівець, який тренує рисистих коней на іподромах, кінних заводах.
3》 Дрібна комаха, личинки якої паразитують на тілі інших комах або їхніх личинок.
Великий тлумачний словник сучасної української мови