ґазда —
ҐА́ЗДА, и, ч., діал. Господар. Василь Півморок був свого часу один з найзаможніших ґаздів на ввесь Борислав (І. Франко); – Це, – каже, – вже не вбогий хлоп із прикарпатської долини, а знаний між людей .. ґазда і трудової медалі кавалер (С.
Словник української мови у 20 томах
ґазда —
ґа́зда́ іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
ґазда —
Без ґазди, які жінці гаразди. Нарікання вдови, яка мусить всім клопотатися по смерти чоловіка. Ґазда по судах не біжить, бо ґаздівство в руках держить. Добрий господар не втручається в чужі діла, а пильнує свого, тому і в суді не буває.
Приповідки або українсько-народня філософія
ґазда —
ґазди, ч., зах. Господар.
Великий тлумачний словник сучасної мови