1. Орфоепічний словник української мови

ґазда

ґа́зда́

[ґазда і ґазда]

-здие/-зди, д. і м. -з'д'і/-з'д'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ґазда — «староста камери»[ І, 282] Дрог. (дослівно «господар», з угор. gazda «те саме») [ОГ] Словник з творів Івана Франка
  2. ґазда — див. ГОСПОДАР. Словник синонімів Караванського
  3. ґазда — див. чоловік Словник синонімів Вусика
  4. ґазда — ҐА́ЗДА, и, ч., діал. Господар. Василь Півморок був свого часу один з найзаможніших ґаздів на ввесь Борислав (І. Франко); – Це, – каже, – вже не вбогий хлоп із прикарпатської долини, а знаний між людей .. ґазда і трудової медалі кавалер (С. Словник української мови у 20 томах
  5. ґазда — ґа́зда́ іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  6. ґазда — Без ґазди, які жінці гаразди. Нарікання вдови, яка мусить всім клопотатися по смерти чоловіка. Ґазда по судах не біжить, бо ґаздівство в руках держить. Добрий господар не втручається в чужі діла, а пильнує свого, тому і в суді не буває. Приповідки або українсько-народня філософія
  7. ґазда — ґазди, ч., зах. Господар. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. ґазда — Ґа́зда, -ди; ґа́зди, ґа́здів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)