ґніт —
ҐНІТ – ГНІТ Ґніт, ґнота. Стрічка або шнур, що використовується для горіння в гасових лампах, свічках тощо. Тихо потріскує ґніт у лампі (В.
Літературне слововживання
ґніт —
ҐНІТ, ґнота́, ч. Стрічка або шнур, що використовується для горіння у деяких освітлювальних та нагрівальних приладах (гасових лампах, керогазах, свічках і т. ін.). Ґніт в каганчику тихенько Стане мріти й притухати (Я. Щоголів); Було тихо.
Словник української мови у 20 томах
ґніт —
ґніт іменник чоловічого роду у свічці
Орфографічний словник української мови
ґніт —
ґніт (ґнот) 1. → ґнис 1 2. → ґнис 2
Лексикон львівський: поважно і на жарт
ґніт —
ґнота, ч. 1》 Стрічка або шнур, що використовується для горіння у деяких освітлювальних та нагрівальних приладах (гасових лампах, керогазах, свічках та ін.), для змащування чого-небудь і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної мови
ґніт —
устроми́ти ґно́та кому. Довести свою перевагу; відзначитися. Олешківський батальйон Червоної гвардії хотів показати, що він уміє не лише по-простому битися з білими, а й устромити комусь ґнота гвардійським плац-парадом (Ю. Яновський).
Фразеологічний словник української мови