Орфографічний словник української мови

Березинка

Берези́нка

іменник жіночого роду

населений пункт в Україні

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. березинка — Березина, -ни ж. 1) Березовое дерево. Грин. ІІІ. 499. Осичино, березино! чом не гориш, тільки куришся? Чуб. V. 548. 2) Березовая вѣтка, розга. У три березини потягали. н. п. 3) Березовый лѣсъ. Шейк. А в березині грибів, грибів! — Кувала мі зазулечка в густій березині. Шух. І. 201. ум. березинка.  Словник української мови Грінченка