березинка

Березина, -ни

ж.

1) Березовое дерево. Грин. ІІІ. 499. Осичино, березино! чом не гориш, тільки куришся? Чуб. V. 548.

2) Березовая вѣтка, розга. У три березини потягали. н. п.

3) Березовый лѣсъ. Шейк. А в березині грибів, грибів! — Кувала мі зазулечка в густій березині. Шух. І. 201. ум. березинка.

Значення в інших словниках

1. Березинка — Берези́нка іменник жіночого роду населений пункт в Україні  Орфографічний словник української мови