березинка
Березина, -ни
ж.
1) Березовое дерево. Грин. ІІІ. 499. Осичино, березино! чом не гориш, тільки куришся? Чуб. V. 548.
2) Березовая вѣтка, розга. У три березини потягали. н. п.
3) Березовый лѣсъ. Шейк. А в березині грибів, грибів! — Кувала мі зазулечка в густій березині. Шух. І. 201. ум. березинка.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- Березинка — Берези́нка іменник жіночого роду населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови