Орфографічний словник української мови

Ван

Ван 1

іменник чоловічого роду

місто в Туреччині

Ван 2

іменник чоловічого роду

озеро в Туреччині

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. ван — -а, ч. Титул правителей держав або князівств у Китаї, Кореї у давнину та середні віки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. ван — ВАН, а, ч. Китайський і корейський князівський титул. Першим царем Синаболя був Хеккосе Пак, обраний ваном у віці 13 років (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
  3. Ван — Безстічне солоне оз. у Сх. Туреччині, на Вірменському нагір'ї, на вис. 1720 м н.р.м.; бл. 3700 км2, гл. до 145 м.  Універсальний словник-енциклопедія