ван

ВАН, а, ч.

Китайський і корейський князівський титул.

Першим царем Синаболя був Хеккосе Пак, обраний ваном у віці 13 років (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. ван — -а, ч. Титул правителей держав або князівств у Китаї, Кореї у давнину та середні віки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. Ван — Ван 1 іменник чоловічого роду місто в Туреччині Ван 2 іменник чоловічого роду озеро в Туреччині  Орфографічний словник української мови
3. Ван — Безстічне солоне оз. у Сх. Туреччині, на Вірменському нагір'ї, на вис. 1720 м н.р.м.; бл. 3700 км2, гл. до 145 м.  Універсальний словник-енциклопедія