1. Словник української мови у 20 томах

ван

ВАН, а, ч.

Китайський і корейський князівський титул.

Першим царем Синаболя був Хеккосе Пак, обраний ваном у віці 13 років (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ван — -а, ч. Титул правителей держав або князівств у Китаї, Кореї у давнину та середні віки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. Ван — Ван 1 іменник чоловічого роду місто в Туреччині Ван 2 іменник чоловічого роду озеро в Туреччині Орфографічний словник української мови
  3. Ван — Безстічне солоне оз. у Сх. Туреччині, на Вірменському нагір'ї, на вис. 1720 м н.р.м.; бл. 3700 км2, гл. до 145 м. Універсальний словник-енциклопедія