Ван

Безстічне солоне оз. у Сх. Туреччині, на Вірменському нагір'ї, на вис. 1720 м н.р.м.; бл. 3700 км2, гл. до 145 м.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ван — -а, ч. Титул правителей держав або князівств у Китаї, Кореї у давнину та середні віки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. ван — ВАН, а, ч. Китайський і корейський князівський титул. Першим царем Синаболя був Хеккосе Пак, обраний ваном у віці 13 років (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. Ван — Ван 1 іменник чоловічого роду місто в Туреччині Ван 2 іменник чоловічого роду озеро в Туреччині Орфографічний словник української мови