ван
-а, ч.
Титул правителей держав або князівств у Китаї, Кореї у давнину та середні віки.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ван — ВАН, а, ч. Китайський і корейський князівський титул. Першим царем Синаболя був Хеккосе Пак, обраний ваном у віці 13 років (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
- Ван — Ван 1 іменник чоловічого роду місто в Туреччині Ван 2 іменник чоловічого роду озеро в Туреччині Орфографічний словник української мови
- Ван — Безстічне солоне оз. у Сх. Туреччині, на Вірменському нагір'ї, на вис. 1720 м н.р.м.; бл. 3700 км2, гл. до 145 м. Універсальний словник-енциклопедія