Орфографічний словник української мови

Вишгород

Ви́шгород

іменник чоловічого роду

місто в Україні

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. вишгород — -а, ч., заст. Найвища частина міста, акрополь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. Вишгород — М. у Київській обл., райцентр, на правому березі р. Дніпро; 23 тис. мшк.; підприємства енергетичної промисловості, будівельних матеріалів, Київська ГЕС; пам'ятки архітектури: руїни церкви Бориса і Гліба (ХI ст.).  Універсальний словник-енциклопедія
  3. Вишгород — Ви́шгород, -ду, -дові, у -ді (село)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. вишгород — Фортеця давніх часів, розташована посеред селища на значній височині.  Архітектура і монументальне мистецтво