вишгород

ви́шгород

-а, ч., заст.

Найвища частина міста, акрополь.

Значення в інших словниках

1. Вишгород — Ви́шгород іменник чоловічого роду місто в Україні  Орфографічний словник української мови
2. Вишгород — М. у Київській обл., райцентр, на правому березі р. Дніпро; 23 тис. мшк.; підприємства енергетичної промисловості, будівельних матеріалів, Київська ГЕС; пам'ятки архітектури: руїни церкви Бориса і Гліба (ХI ст.).  Універсальний словник-енциклопедія
3. Вишгород — Ви́шгород, -ду, -дові, у -ді (село)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. вишгород — Фортеця давніх часів, розташована посеред селища на значній височині.  Архітектура і монументальне мистецтво