Орфографічний словник української мови

Вусик

Ву́сик

прізвище

* Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються.

∗∗∗

ву́сик

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. вусик — -а, ч. Зменш.-пестл. до вус.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. вусик — ВУ́СИК (рідко У́СИК), а, ч. Зменш.-пестл. до вус. Підкрутив [Хапко] вусика і до міста (Марко Вовчок); Комашина, почувши на собі чужий погляд, заворушилася, поморгала невеличкими усиками і затихла (Панас Мирний); Особливо стоять передо мною її очі...  Словник української мови у 20 томах
  3. вусик — ВУ́СИК, а, ч. Зменш.-пестл. до вус. Підкрутив [Хапко] вусика і до міста (Вовчок, VI, 1956, 277); Живо рухаючи білими вусиками, скочила [мишка] на лісовий корч (Фр.  Словник української мови в 11 томах
  4. вусик — Стилізований рослинний мотив відповідної форми у парковому партері або біля його межі.  Архітектура і монументальне мистецтво