вусик — Великий тлумачний словник сучасної мови

вусик — ВУ́СИК (рідко У́СИК), а, ч. Зменш.-пестл. до вус. Підкрутив [Хапко] вусика і до міста (Марко Вовчок); Комашина, почувши на собі чужий погляд, заворушилася, поморгала невеличкими усиками і затихла (Панас Мирний); Особливо стоять передо мною її очі... Словник української мови у 20 томах
Вусик — Ву́сик прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови
вусик — ВУ́СИК, а, ч. Зменш.-пестл. до вус. Підкрутив [Хапко] вусика і до міста (Вовчок, VI, 1956, 277); Живо рухаючи білими вусиками, скочила [мишка] на лісовий корч (Фр. Словник української мови в 11 томах
вусик — Стилізований рослинний мотив відповідної форми у парковому партері або біля його межі. Архітектура і монументальне мистецтво