Вінниця

Ві́нниця

іменник жіночого роду

місто в Україні

Значення в інших словниках

1. Вінниця — Обл. центр України, м. на берегах Пд. Бугу при впадінні у нього правої притоки Вишні та лівої — Віннички; 381 тис. мшк.; підприємства машинобудування (тракторних агрегатів, інструментів, радіоелектроніки, підшипників), хіміч.  Універсальний словник-енциклопедія
2. Вінниця — Ві́нниця, -ці, -цею (місто)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)