Вінниця

Ві́нниця

іменник жіночого роду

місто в Україні

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Вінниця — Обл. центр України, м. на берегах Пд. Бугу при впадінні у нього правої притоки Вишні та лівої — Віннички; 381 тис. мшк.; підприємства машинобудування (тракторних агрегатів, інструментів, радіоелектроніки, підшипників), хіміч. Універсальний словник-енциклопедія
  2. Вінниця — Ві́нниця, -ці, -цею (місто) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)