1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

Вінниця

Ві́нниця, -ці, -цею (місто)

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Вінниця — Ві́нниця іменник жіночого роду місто в Україні Орфографічний словник української мови
  2. Вінниця — Обл. центр України, м. на берегах Пд. Бугу при впадінні у нього правої притоки Вишні та лівої — Віннички; 381 тис. мшк.; підприємства машинобудування (тракторних агрегатів, інструментів, радіоелектроніки, підшипників), хіміч. Універсальний словник-енциклопедія