Орфографічний словник української мови

Гармаш

Гарма́ш

прізвище

* Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються.

∗∗∗

гарма́ш

іменник чоловічого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. гармаш — -а, ч. 1》 іст. Майстер, який виготовляв і обслуговував гармати. 2》 розм. Те саме, що гарматник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. гармаш — ГАРМА́Ш, а́, ч. 1. іст. Майстер, який виготовляв і лагодив гармати. [Мар'яна:] Начиніть набоями гармати! [Катря:] А покажіть нам, діду, як і що. [Дід:] Був гармашем, то стану у пригоді (М. Старицький). 2. розм. Те саме, що гарма́тник. Гей, гармаші!...  Словник української мови у 20 томах
  3. гармаш — див. артилерист  Словник синонімів Вусика
  4. гармаш — АРТИЛЕРИ́СТ (військовослужбовець, що обслуговує вогнепальну зброю для ураження противника з далекої відстані), ГАРМА́ТНИК, ГАРМА́Ш розм., ВОГНЕВИ́К розм., БАТАРЕ́ЄЦЬ розм., БОМБАРДИ́Р заст., ПУШКА́Р заст.; КАНОНІ́Р іст.; КОМЕНДО́Р (морський артилерист).  Словник синонімів української мови
  5. гармаш — Гарма́ш, -ша́, -ше́ві, -ше́м; -маші́, -ші́в  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. гармаш — ГАРМА́Ш, а, ч. 1. іст. Майстер, який виготовляв і обслуговував гармати. [Мар’яна:] Начиніть набоями гармати! [Катря:] А покажіть нам, діду, як і що. [Дід:] Був гармашем, то стану у пригоді (Стар., Вибр., 1959, 552); У Запорізькій Січі були й гармати.  Словник української мови в 11 томах
  7. гармаш — Гармаш, -ша м. Артиллеристъ, пушкарь. Гей, гармаші! озвітесь із гармат! К. ПС. 15.  Словник української мови Грінченка