Городня Горо́дня іменник жіночого роду населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
Значення в інших словниках Городня — Горо́дня, -дні, -днею (м.); городня́нський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.) городня — 1. Заповнений землею, глиною і каміннями чотиристінний зруб, на якому розташовувався оборонний майданчик із забором та з дахом. Дерев'яні частини звичайно обмазувалися глиною. Архітектура і монументальне мистецтво