Городня —
Горо́дня іменник жіночого роду населений пункт в Україні
Орфографічний словник української мови
городня —
1. Заповнений землею, глиною і каміннями чотиристінний зруб, на якому розташовувався оборонний майданчик із забором та з дахом. Дерев'яні частини звичайно обмазувалися глиною.
Архітектура і монументальне мистецтво