Городня
Горо́дня, -дні, -днею (м.); городня́нський, -ка, -ке
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- Городня — Горо́дня іменник жіночого роду населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
- городня — 1. Заповнений землею, глиною і каміннями чотиристінний зруб, на якому розташовувався оборонний майданчик із забором та з дахом. Дерев'яні частини звичайно обмазувалися глиною. Архітектура і монументальне мистецтво