Городня

Горо́дня, -дні, -днею (м.); городня́нський, -ка, -ке

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Городня — Горо́дня іменник жіночого роду населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
  2. городня — 1. Заповнений землею, глиною і каміннями чотиристінний зруб, на якому розташовувався оборонний майданчик із забором та з дахом. Дерев'яні частини звичайно обмазувалися глиною. Архітектура і монументальне мистецтво