груша —
-і, ж. 1》 Садове і лісове фруктове дерево з темно-зеленим цупким листям та плодами, що перев. мають форму заокругленого конуса. 2》 Плід цього дерева. 3》 Предмет, що має форму плода цього дерева.
Великий тлумачний словник сучасної мови
груша —
Панських груш не труси, як погниють — самі віддадуть. З іронією про панів, які віддають лише непотрібні і зіпсовані речі. Подали груш, то й зза столу руш. Скінчили їсти, то вже час йти додому.
Приповідки або українсько-народня філософія
груша —
І, ч. Пам'ятник Михайлу Грушевському. Давай о першій зустрінемось біля Груші.
Словник сучасного українського сленгу
груша —
Листопадне дерево або кущ родини розових, поширене в гірських районах Євразії та Пн. Африки; повсюдно вирощують численні сорти г. звичайної; плоди круглої форми дещо видовжені, м'якуш соковитий і солодкий, плоди...
Універсальний словник-енциклопедія
груша —
на вербі́ гру́ші, жарт. 1. зі сл. наговори́ти, набала́кати і т. ін. Нісенітниці, дурниці. (Ївга:) Наговорить (писар) на вербі груші! Та він .. рад Левка живого з’їсти, бо хоче, щоб я замість Левка та пішла за нього! (Г.
Фразеологічний словник української мови
груша —
ГРУ́ША, і, ж. 1. Садове і лісове фруктове дерево з темно-зеленим цупким листям та плодами, що перев. мають форму заокругленого конуса. Коло пасіки росли яблуні й груші, посхилявши густе гілля.. над уликами (Н.-Лев.
Словник української мови в 11 томах
груша —
Груша, -ші ж. 1) Груша (дерево и плодъ). Чорте, на груш, тільки мене не воруш. Ном. № 383. Під грушею ляше та й спить. Руд. Ск. І. 175. наказав на вербі груш. Пустяковъ, небылицъ наговорилъ. ум. грушка, грушечка.
Словник української мови Грінченка