Орфографічний словник української мови

Диканька

Дика́нька

іменник жіночого роду

районний центр в Україні

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. Диканька — Селище, райцентр Полтавської обл.; 8,5 тис. мшк.; центр народних промислів (плахти, килими, вишивки); пам'ятки архітектури XVIII-XIX ст.  Універсальний словник-енциклопедія
  2. Диканька — Дика́нька, -ньки, -ньці (село); дика́нський, -ка, -ке  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)