1. Орфографічний словник української мови

Диканька

Дика́нька

іменник жіночого роду

районний центр в Україні

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Диканька — Селище, райцентр Полтавської обл.; 8,5 тис. мшк.; центр народних промислів (плахти, килими, вишивки); пам'ятки архітектури XVIII-XIX ст. Універсальний словник-енциклопедія
  2. Диканька — Дика́нька, -ньки, -ньці (село); дика́нський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)