Диканька

Дика́нька, -ньки, -ньці (село); дика́нський, -ка, -ке

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Диканька — Дика́нька іменник жіночого роду районний центр в Україні Орфографічний словник української мови
  2. Диканька — Селище, райцентр Полтавської обл.; 8,5 тис. мшк.; центр народних промислів (плахти, килими, вишивки); пам'ятки архітектури XVIII-XIX ст. Універсальний словник-енциклопедія