Діва

Ді́ва

іменник жіночого роду

сузір'я

∗∗∗

ді́ва

іменник жіночого роду, істота

рідко

Значення в інших словниках

1. діва — -и, ж., поет., уроч. Дівчина. Діва Марія. Пресвята Діва. Сузір'я Діви. Стара діва — про немолоду, але незайману жінку.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. діва — див. дівиця  Словник чужослів Павло Штепа
3. діва — див. дівчина  Словник синонімів Вусика
4. діва — ДІ́ВЧИНА (молода неодружена особа жіночої статі), ДІ́ВКА розм., ДІВУ́ЛЯ фам., ДІВА́ХА зневажл., ДІВЧИ́ЩЕ зневажл., ДІВЧИ́СЬКО перев. зневажл., ДІВЧИ́НОНЬКА пестл., ДІВЧА́ пестл., ДІ́ВА заст., поет., ДІВИ́ЦЯ заст., фольк., ірон., ЧЕЛЯДИ́НА діал.  Словник синонімів української мови
5. діва — ДІ́ВА, и, ж., заст., поет. Дівчина. — Не думай, що були [у пеклі] чиновні… Се діви чесні, непорочні, Яким спідниці не дуло (Котл., І, 1952, 150); — Це не есесівець, а орлеанська діва, — глузливо зауважив француз (Загреб., Європа 45, 1959, 451); *У порівн.  Словник української мови в 11 томах