Орфографічний словник української мови

Ермітаж

Ерміта́ж

іменник чоловічого роду

музей у Санкт-Петербурзі

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. ермітаж — -у, ч. Заміський будинок, парковий павільйон.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. ермітаж — ЕРМІТА́Ж, у, ч., заст. Заміський будинок, парковий павільйон, признач. для усамітнення. У XVIII ст. для відпочинку, усамітнення і зустрічей з гостями вельможні володарі будували ермітаж – павільйон у стилі бароко, розташований у глибині регулярного саду (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах
  3. ермітаж — ерміта́ж (франц. ermitage, букв. – келія, від ermite – пустельник) 1. Заміський будинок, парковий павільйон. 2. Е. в Ленінграді – найбільший в СРСР музей мистецтва, наснований у 1764 р.  Словник іншомовних слів Мельничука
  4. Ермітаж — Музей мистецтва і матеріальної культури в Петербурзі; найбільший у Росії; теп. музей займає комплекс будівель 2-ї полов. XVIII і 1-ї полов. XIX ст., а також Зимовий Палац; збірки європ. малярства (в тому числі франц.  Універсальний словник-енциклопедія
  5. ермітаж — (фр. — притулок відлюдника) Паркова будівля, що символізувала усамітнене житло і призначалась для вузького кола гостей. Відзначаючись витонченістю форм і вишуканістю вбрання, Ермітаж звичайно розміщався у глибині парку, на штучних островах, в гаях...  Архітектура і монументальне мистецтво