зімбабве —
невідм., ч. і ж.; мол.; зневажл. Людина з провінції. // у знач. збірн. [Люда:] Хто ми дня них? Черви! [Таня:] — Дикуни! [Руслан:] Папуаси! [Семко:] Зімбабве! (В. Діброва, Поетика застілля).
Словник жарґонної лексики української мови
Зімбабве —
Держава в Африці. Височини, на сх. гори Іньянга; клімат сухий, на пн. субекваторіальний, на пд. тропічний; савани, проріджені ліси; національний парк Гванґе. Народи банту і населення європ. походження, індуси; в осн.
Універсальний словник-енциклопедія