зімбабве
невідм., ч. і ж.; мол.; зневажл. Людина з провінції. // у знач. збірн. [Люда:] Хто ми дня них? Черви! [Таня:] — Дикуни! [Руслан:] Папуаси! [Семко:] Зімбабве! (В. Діброва, Поетика застілля).
Короткий словник жарґонної лексики української мови