Орфографічний словник української мови

Кантон

Канто́н

іменник чоловічого роду

інша назва м. Гуанчжоу

∗∗∗

канто́н

іменник чоловічого роду

адміністративна одиниця

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. кантон — Канто́н: — територіальна федеральна одиниця Швейцарії [51]  Словник з творів Івана Франка
  2. кантон — див. ОКРУГА.  Словник синонімів Караванського
  3. кантон — -у, ч. 1》 Федеративна одиниця Швейцарії. 2》 Дрібна адміністративно-територіальна одиниця Франції, Бельгії, Еквадору та ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. кантон — канто́н (від франц. canton – округ) 1. Територіальна, федеральна одиниця в Швейцарії. 2. Адміністративно-територіальна одиниця в Бельгії, Франції. 3. Виборчий округ у Франції.  Словник іншомовних слів Мельничука
  5. Кантон — Канто́н, -ну, в -ні (м.); канто́нський  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. кантон — КАНТО́Н, у, ч. 1. Федеративна одиниця Швейцарії. Серед недоступних скель, на розграниччю [пограниччі] трьох кантонів, над озером відграється пречудово хороша і висока сцена присяги на вірність своїй країні (Фр., II, 1950, 76).  Словник української мови в 11 томах