кантон
КАНТО́Н, у, ч.
1. Федеративна одиниця Швейцарії.
Серед недоступних скель, на розграниччю [пограниччі] трьох кантонів, над озером відграється пречудово хороша і висока сцена присяги на вірність своїй країні (Фр., II, 1950, 76).
2. Дрібна адміністративно-територіальна одиниця Франції, Бельгії, Еквадору та ін.
Словник української мови (СУМ-11)