кантон
КАНТО́Н, у, ч.
1. Федеративна одиниця Швейцарії.
Серед недоступних скель, на розграниччю [пограниччі] трьох кантонів, над озером відграється пречудово хороша і висока сцена присяги на вірність своїй країні (Фр., II, 1950, 76).
2. Дрібна адміністративно-територіальна одиниця Франції, Бельгії, Еквадору та ін.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кантон — Канто́н: — територіальна федеральна одиниця Швейцарії [51] Словник з творів Івана Франка
- Кантон — Канто́н іменник чоловічого роду інша назва м. Гуанчжоу Орфографічний словник української мови
- кантон — див. ОКРУГА. Словник синонімів Караванського
- кантон — -у, ч. 1》 Федеративна одиниця Швейцарії. 2》 Дрібна адміністративно-територіальна одиниця Франції, Бельгії, Еквадору та ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кантон — канто́н (від франц. canton – округ) 1. Територіальна, федеральна одиниця в Швейцарії. 2. Адміністративно-територіальна одиниця в Бельгії, Франції. 3. Виборчий округ у Франції. Словник іншомовних слів Мельничука
- Кантон — Канто́н, -ну, в -ні (м.); канто́нський Правописний словник Голоскевича (1929 р.)