кантон

канто́н

(від франц. canton – округ)

1. Територіальна, федеральна одиниця в Швейцарії.

2. Адміністративно-територіальна одиниця в Бельгії, Франції.

3. Виборчий округ у Франції.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кантон — Канто́н: — територіальна федеральна одиниця Швейцарії [51] Словник з творів Івана Франка
  2. Кантон — Канто́н іменник чоловічого роду інша назва м. Гуанчжоу Орфографічний словник української мови
  3. кантон — див. ОКРУГА. Словник синонімів Караванського
  4. кантон — -у, ч. 1》 Федеративна одиниця Швейцарії. 2》 Дрібна адміністративно-територіальна одиниця Франції, Бельгії, Еквадору та ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. Кантон — Канто́н, -ну, в -ні (м.); канто́нський Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. кантон — КАНТО́Н, у, ч. 1. Федеративна одиниця Швейцарії. Серед недоступних скель, на розграниччю [пограниччі] трьох кантонів, над озером відграється пречудово хороша і висока сцена присяги на вірність своїй країні (Фр., II, 1950, 76). Словник української мови в 11 томах